Юридическая компания «Моторный и партнеры»

Україна є державою у якій, на жаль, є звичною практика неоднакового й різного застосування одних і тих самих вимог/норм закону (указів, постанов, інструкцій, положень, наказів). При чому це різне трактування й застосування відбувається, у тому числі, між різними державними органами. Отже, вирішення спірних питань відбувається й в судах. За цих умов детальне вивчення юристами компанії „Моторний і партнери” фактичних обставин справи, діючого законодавства й практики його застосування приносить клієнтам позитивні результати.

Рішення

28.02.2006
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами до П-ї санітарно - епідеміологічної станції (ДАЛІ - ЛСЕС) про стягнення 2 688.75 грн.
Суддя…..
Представники :……..
ВІД позивача : К.С.. , дор. .№ 00.
від відповідача М.Ю.С. , дор. № 83
Слухається справа про стягнення з відповідача — СЕС 2688.75 грн. економічних санкцій.
Відповідач з застосованими санкціями не погоджується, вважаючи, що позивач під час проведення перевірки з 14.10.2004р. по 22.10.2004р. не з’ясував перелік визначених Постановою Кабміну України від 27.08.2003р. № 1351 „Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби” види вимірювань, що виконувалися ЛСЕС під час здійснення санітарного обстеження та не дослідив кожне окреме вимірювання на предмет серійного характеру його виконання тобто чи здійснювалося відповідне дослідження одразу в кількох вагонах чи у сукупності з іншими видами досліджень в одному вагоні. Крім того не було з’ясовано час обстеження кожного конкретного вагону ,а також не взято до уваги, що дослідження фізичних показників є самостійними показниками, а тому коефіцієнти 0.8 та 0,75 до них не застосовуються.Тобто позивачем не доведено фактів порушень відповідачем застосування понижуючих коефіцієнтів при проведенні досліджень.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши інформацію сторін по цій справі суд

установив:
Позивач в жовтні 2004року здійснив у відповідача перевірку з питань дотримання державної дисципліни цін при застосуванні тарифів на роботи і послуги ,що надаються ЛСЕС заплату. Відповідно до замовлення, ЛСЕС провела низку досліджень (вимірювань) щодо санітарно-гігієнічного обстеження вагонів, у тому числі на освітленість, мікроклімат, шум, вібрацію, хімічне дослідження води.
За виконану роботу (обстеження вагонів, перевірка отриманих результатів на відповідність нормам, складання та направлення замовнику відповідних результатів) відповідач нарахував плату у розмірі 866 грн.20 коп.
Позивач вважає, що ця сума завищена в зв’язку з тим, що при нарахуванні вартості послуг, відповідач не застосував коефіцієнту 0,8, як цього вимагає Постанова Кабміну № 1351 від 27.08.2003р. Сума необґрунтовано одержаної виручки внаслідок вказаною порушення склала 896,25 грн. Тому позивач з урахуванням вимог ч.1 ст. 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення” від 03.12.1990р. застосував до відповідача економічні санкції та наклав штраф у двократному розмірі цієї суми виручки.
Проаналізувавши матеріали надіслані позивачем та відповідачем, враховуючи застереження викладені в Постанові Вищого господарського суду України від 08.11.2005р. по справі № 19/4, вислухавши доводи представників сторін суд приходить до висновку, що позивач не довів обставин на які він посилається та вини відповідача в порушенні вимог Постанови Кабміну № 1351 від 2708.03р. “Про затвердження тарифів на роботи і послуги ,що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної ЛСЕС з питань застосування коефіцієнту 0,8 при нарахуванні вартості послуг дію надаються .
Як свідчать матеріали справи і що не заперечується учасниками процесу, ЛСЕС надійшло замовлення від відповідача на виконання послуг на обстеження і дослідження пасажирських вагонів (купейних, плацкартних та спальних) на освітленість, мікроклімат, шум, вібрацію та інші, які були штучно об’єднані позивачем в один об’єкт. Кожний з цих об’єктів мав бути обстежений індивідуально, адже лише за цих умов можливо повно і якісно виконати замовлення. Матеріали справи переконую, що процес обстеження вагонів, перевірки результатів на відповідність, а також складання належних висновків є індивідуальним по кожному об’єкту. Позивач не встановив дату, час і місце обстеження кожного вагону та з якого виду було проведено обстеження. Поза увагою лишилося також те, що вказані обстеження відносяться до визначення фізичних і хімічних величин. Не взято до уваги, що роботи по виконанню замовлень проводилися у різних місцях та різні періоди часу при необхідних перервах згідно технологічних умов.
Судом встановлено, що замовлення, технологічні і методичні вимоги ГОСТів змусили відповідача проводити дослідження у кожному вагоні окремо як під час руху так і під час стоянки у різних місцях ( станціях).
Проведені роботи займали значний проміжок у часі, не були одноманітними і по характері виконання не могли бути “серійними”.
Таким чином у позивача не було жодних підстав стверджувати ,що обстеження вагонів виконано “в серії” так як відсутні будь-які докази (матеріла, документи), якими б було доведено це твердження. Суд критично оцінює як доказ посилання позивача на рахунки відповідно яких було оплачену виконану роботу.
Приймаючи до уваги викладене суд приходить до висновку, що застосування коефіцієнтів 0,8 чи 0.75 було б неправомірним, а тому неправомірним с також застосування санкції - тобто стягнення з відповідача 2688,75 коп.
Відповідно до вимог ст. 614 ЦК України тільки вина є підставою відповідальності за порушення зобов’язання вимог чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, вимог ст.ст.11, 509, 614 ЦК України, керуючись ст.ст. 1, 2, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України, суд,-

Вирішив

В задоволенні позовної вимоги позивачу відмовити.

Суддя…………………