Юридическая компания «Моторный и партнеры»

В Україні начебто розгорнута боротьба з корупцією. Проте поширення вказаного явища та його аналіз свідчить не лише про постійне й цілеспрямоване створення державою (парламентом, Президентом, урядом та іншими державними структурами) умов для її “процвітання”, але й про те, що органи, які зобов’язані виявляти вказані явища й притягувати винних осіб до відповідальності, фактично лише створюють уяву боротьби.
Приймаючи участь на різних стадіях захисту прав громадян по даній категорії справ, можна з гордістю констатувати: протягом 5-ти років юристи компанії „Моторний і партнери” не програли жодної справи - судами задовольнялися клопотання адвокатів про закриття справ й виносилися постанови про звільнення осіб від відповідальності за відсутністю події правопорушення.
При цьому наголосимо на тому, що підготовка до участі у справі вимагає максимально уважного, детального вивчення документів справи. При цьому законодавчо обмежені права на захист у тому, що не передбачено отримання копій документів. Тому адвокат змушений власноручно переписувати/передруковувати їх в суді, а вже потім аналізувати .
Не врегульовано також питання виклику та допиту в суді осіб, які отримували свідчення свідків чи копії документів, долучаючи їх до справи як докази правопорушення.
Як приклади надання клієнтам фахової професійної допомоги подаємо Постанову райсуду, винесену 09 червня 2008 р.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 червня 2008 року О-й районний суд м. П. у складі:
головуючого судді …….
при секретарі ………..
за участю прокурора С.В., адвоката Ю., порушниці Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.П. у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом «а» частини 2 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» відносно
Л.А 08.08.1958 року народження, уродженки і мешканки м.N., українки, громадянки України, освіта середня, вдови, має 4 категорію 7 ранг посаду державного службовця до адміністративної відповідальності не притягувалася,

встановив:
Відповідно до протоколу Л.А. обвинувачується в тому, що перебуваючи в займаній посаді, являючись посадовою особою органу місцевого самоврядування, маючи 7 ранг 4 категорію посад, в порушення п. «а» ч.2 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» (далі - Закону), використовуючи своє посадове становище всупереч інтересам служби, умисно здійснила дії направлені на незаконне отримання нею матеріальних благ та пільг (грошових коштів) у вигляді преміювання, надбавок за інтенсивність, досягнення в роботі або виконання особливо важливої роботи та доплати за більш високий (сьомий) ранг в 2006 - 2007 роках.
Із протоколу слідує, що в період з липня 2006 року по листопад 2007 року Л.А., перебуваючи на посаді голови, без затвердження відповідних розпоряджень на К. сільської ради, підписувала розрахунково-платіжні відомості, за якими отримувала щомісячно грошові кошти за інтенсивність, напруженість, досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи (у вигляді 50% від посадового окладу).
В протоколі також зазначається, що на першій сесії 5 скликання К-ї сільської ради 12 квітня 2006 року Л.А. було призначено на посаду сільського голови та затверджено їй 9 ранг посад державного службовця, рішення про присвоєння їй 7 рангу не приймалося. Всупереч цьому, їй нараховувалася та виплачувалася заробітна плата з врахуванням більш вищого 7 рангу.
Крім цього, як зазначається в протоколі, в грудні 2006 року Л.А. було виплачено матеріальну допомогу, хоча розпорядження сільського голови щодо виплати їй матеріальної допомоги в розмірі посадового окладу на 3 сесії 3 скликання К-ї сільської ради 30 грудня 2006 року не виносилося і не затверджувалося.
В судовому засіданні Л.А. винуватою себе не визнала і показала, що сільським головою вона була обрана та рішення про це затверджено 12 квітня 2006 року на сесії К-ї сільської ради відповідно до чинного законодавства. Саме на цій сесії їй було присвоєно 7 ранг посад державного службовця, про що свідчить протокол сесії, який було складено відповідно до регламенту сільської ради і зміст якого ніколи і ніким не оспорювався та сумнів не ставився, питання про це, як того вимагають Методичні рекомендації по застосуванню постанови КМ України № 658 від 19 червня 1996 року, на розгляд сесії сільської ради не виносилось. Згідно штатного розпису, який є чинним з 2006 року, тобто з часу її обрання сільським головою, вона має 7 ранг посад державного службовця.
Порушниця заперечує також факт отримання нею матеріальної допомоги відповідно до розпорядження сільського голови, яке нібито не було затверджено на сесії сільської ради, зазначаючи при цьому, що всі розпорядження, прийняті нею як сільським головою були затверджені на сесії сільської ради, а тому порушень в цьому вона не вбачає і їх не допускала. Про це, на її думку, свідчить також довідка КРУ, згідно з якою під час перевірки фінансової діяльності сільської ради за період з 12 квітня 2006. року по час складання протоколу фінансових порушень не встановлено.
Заслухавши її пояснення, думку прокурора, який вважає вину порушниці у вчиненні корупційного діяння не доведеною, думку адвоката, який зазначаючи, що додані до протоколу матеріали не підтверджують, а спростовують факт вчинення порушницею інкримінованого їй правопорушення, а тому справа щодо неї підлягає закриттю за відсутністю в її діях складу правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність закриття справи.
При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до рішення К-ї сільської ради від 12 квітня 2006 року про результати голосування та підсумки виборів депутатів сільської ради та сільського голови були визнані повноваження сільського голови Л.А.
На цій же сесії сільському голові було присвоєно 7 ранг державного службовця 4 категорії та встановлено надбавку за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років на період скликання ради.
Ці рішення на даний час є чинними, а тому суд приймає їх до уваги як такі. Аналізуючи їх, суд приходить до висновку про безпідставність констатації в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення факту наявності у порушниці 9, а не 7 рангу державного службовця, оскільки такий їй було присвоєно відповідно до визначеної законом процедури. А тому суд вважає, що всі виплати і надбавки, які Л.А. як сільський голова отримувала за 7 ранг державного службовця, обгрунтованими та законними. Також суд вважає законною виплату їй надбавки за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років, оскільки рішенням сесії, як це зазначено вище, вона встановлена на період скликання ради.
Підтвердженням законності виплати цієї надбавки суд вважає також і рішення № 14 шостої сесії п’ятого скликання К-ї сільської ради від 20 березня 2007 року, яким затверджено розпорядження сільського голови від 25 грудня 2006 року № 52 «Про виплату преміальних і надбавки працівникам апарату К-ї сільської ради за жовтень, грудень місяці 2006 року».
Визнаючи законність рішень про вказані виплати та відсутність в діяннях Л.А. складу інкримінованого їй правопорушення, суд враховує також довідку КРВ в С-у районі від 24 жовтня 2007 року «Про результати ревізії К-ї сільської ради», згідно з якою в ході ревізії фінансових порушень щодо виплат надбавок та премій сільському голові за 2006 рік не встановлено.
Суд також враховує, що правопорушення, яке інкримінується Л.А. характеризується умисною формою вини (прямий умисел) - державний службовець або особа уповноважена на виконання функцій держави усвідомлює, що порушує спеціальні обмеження, спрямовані на попередження корупції, і бажає діяти саме таким чином, тобто неправомірно. Таке бажання обумовлюється відповідним інтересом - особистим чи інтересом третіх осіб, що в ході розгляду справи не було встановлено, а органом, який склав протокол доведено не було.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях Л.А. складу адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом «а» частини 2 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» і закриттю в зв’язку з цим справи щодо неї.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247 та п. 3 ч.1 ст.284 КУпАП, суд,

постановив:

Закрити справу щодо Л. А. у зв’язку з відсутністю в її діяннях складу адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом «а» частини 2 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
Суддя ………..